Кілька місяців тому авторський концерт Скорика, яким диригував сімдесятисемирічний композитор, відбувся у ДССМШ ім. П.С. Столярського. Цього разу Мирослав Михайлович також порадував одеситів своєю присутністю. Знаменно, що це перший концерт Мирослава Скорика на сцені Одеської опери, що тішить нас ще з однієї причини: саме на цій сцені у 1896-1897 роках у складі італійської трупи виступала всесвітньо відома оперна співачка Соломія Крушельницька, якій композитор доводиться внучатим племінником. Принагідно зазначу, що зупинялася вона у будинку Комарових (на розі вулиць Жуковського і Катерининської), де було фортепіано, і головне теплий прийом у колі української родини. Нажаль, на його фасаді й до тепер відсутня меморіальна дошка, присвячена видатній оперній діві.
Ведуча фестивалю музикознавець Людмила Сергійчук зачитала привітання Міністра культури України Євгена Ніщука до учасників проекту. Одеса стала восьмим й останній у цьому сезоні містом, де реалізований проект 3С. Автор ідеї — музикант і громадський діяч Олександр Пірієв, він же соліст у прем’єрному для Одеси виконанні Концерту № 2 для віолончелі з оркестром Мирослава Скорика. Світова прем’єра цього твору відбулася 4 квітня в Національній опері України. Виконання цього твору, який написаний за тридцять років після створення Концерту № 1 для віолончелі з оркестром (Державна премія ім. Т.Г. Шевченка, 1987) справив надзвичайно сильне враження на присутніх: теми долі, року, мужності і водночас душевної крихкості людини є в ній провідними. Діапазон цього музичного полотна широкий: від ніжності, душевного щему до зловісних тем, траурної ходи і виклику долі.
Розпочався ж концерт виконанням «Триптиху» Скорика на теми з кінострічки «Тіні забутих предків» С. Параджанова, фрагменти якого одночасно демонструвалися на екрані. Зовсім інший за настроями Каприс № 19 з творів «24 каприси Паганіні» для симфонічного оркестру у джазовій інтерпретації Скорика – грайливий, дещо іронічний і жартівливий.
У «Рапсодії в стилі блюз» Джорджа Гершвіна соло на фортепіано виконав провідний львівський виконавець Йожеф Ермінь. Шкода, що умови сцени не дозволили в повну силу продемонструвати усі достоїнства фортепіанної партії (інструмент був поставлений вглибині сцени). Це на мою думку, прорахунок звукооператорів.
Серед інших творів цієї вечірньої програми, затвердженої самим композитором, також імпресіоністична музика Клода Дебюссі і Моріса Равеля. Сам Мирослав Михайлович включенням їх у програму пояснює тим очевидним фактом, що як і джазова музика, вони справили значний вплив на формування його як композитора. Були виконані відповідно «Післяполудневий відпочинок фавна» і «Болеро». Симфонічний шедевр Равеля, останній в його творчості, дуже складний за ритмікою, темпом, з широкою звуковою палітрою і наростаючою динамікою від піанісімо до фортісімо. Впродовж розвитку теми включаються усе нові інструменти. У фіналі було досягнуто потрібної емоційної напруги, що виражала пристрасну патетику.
Останній незабутній акцент музичного вечора – музична візитка Мирослава Скорика, його безсмертний твір, своєрідна ода життю «Мелодія», який виконувався «на біс» (соло скрипки — Євген Кострицький, соло віолончелі — Олександр Пірієв).
Проект 3С розрахований на два роки, впродовж яких більшість міст нашої країни ознайомляться з запропонованою програмою. Основний спонсор проекту — KredoBank.
Володимир КУДЛАЧ
Кудлач В.А. Мати віру і йти з нею у майбутнє [III Black sea music fest] // Чорномор. новини. – 2016. – 25 черв. – Режим доступу: http://chornomorka.com/archive/a-7718.html